Овочевий бульйон (кубики)

Технологію виготовлення «сухого бульйону» – у вигляді порошку – запропонував в 1831 році французький кондитер Ніколя Аппер, більше відомий як винахідник консервів. Вже невдовзі за його рецептом почали виготовляти не лише фасований, а й «сухий бульйон» у вигляді кубиків. Його купували для французького флоту... й аптек, де винахід Аппера пропонували як засіб для відновлення сил після хвороби. Під час Першої світової війни бульйонні кубики увійшли до раціону войових армій – лише для британських вояків їх виготовили більше 100 мільйонів. Кухоль гарячого бульйону, навіть якщо в ньому й не було м’яса, був для них справжнім порятунком у холодних і сирих шанцях. Не менш популярним концентрат був і в тилу, де також чимало товарів було в дефіциті. Звісно, не обходилося й без неправдивої реклами – деякі виробники стверджували, що кубики кращі навіть за справжній бульйон. Завдяки кубикам процес готування бульйону значно прискорюється. Досить кинути один кубик в гарячий суп, і той придбає золотистий колір і неперевершений аромат. Те ж саме стосується і інших гарячих страв. 

Сьогодні у вигляді кубиків випускають найчастіше курячий, яловичий, грибний та овочевий бульйони. Кубики овочевого бульйону, як правило, складаються з: солі, пальмового або іншого жиру, крохмалю, підсилювачів смаку (глутамат натрію тощо), подрібнених сухих овочів (цибуля, морква, пастернак, корінь петрушки), а також карамелі, екстракту дріжджів, прянощів.