Сорбет з груш та білого місо: до м'яса чи сиру
Біле місо додає легку солоність і виразний смак умамі, який підкреслює природну солодкість груш. Насолоджуйтеся цим сорбетом як самостійним десертом або спробуйте його в більш пікантному поєднанні — з хрусткими курячими крокетами, смаженою свининою чи витриманим сиром.
До речі, вважається, що сорбети вперше з'явилися в стародавній Персії. Слово шербет вперше увійшло до мови як італійське сорбетто, яке згодом стало сорбетом у французькій мові. Першою західною згадкою про шербет була італійська згадка про те, що його п'ють турки. У XVII столітті Англія почала завозити з Османської імперії порошки «шербет», виготовлені із сухофруктів та квітів, змішаних із цукром. До 1662 році, кав'ярня в Лондоні рекламувала наявність у продажу «шербет виготовлений в Туреччині з лимонними, трояндовими і фіалковими ароматами». Сьогодні порошковий шербет все ще популярний у Великобританії. У 1670 році в Парижі відкрилася кав'ярня Прокоп і почало продавати сорбет. Коли європейці придумали, як заморозити шербет, вони почали робити сорбетто, додаючи фруктові соки та ароматизатори до замороженої сиропної основи. У Америці під шербетом, зазвичай, мається на увазі заморожене молоко, але ранні рецепти включають такі інгредієнти, як желатин, збиті яєчні білки, вершки або молоко.
Приготування
Наріжте груші шматочками, видаливши серцевину, але збережіть шкірку для додаткового смаку. Помістіть у каструлю на середньо-слабкий вогонь і варіть на повільному вогні до повної м’якості, періодично помішуючи.
Збийте до однорідної маси. Візьміть 650 г отриманого грушевого пюре. Додайте воду, цукор та біле місо і збивайте до повного змішування. Залиште охолоджуватися, потім поставте в холодильник на кілька годин, поки повністю не охолоне.
Знову збийте. Заморозьте на 2–3 години перед подачею. Якщо заморожувати на триваліший термін, залиште на 15–20 хвилин, перш ніж набирати ложкою.